Камін – чудове рішення для створення затишку в домі, а в деяких випадках відмінний спосіб обігріву оселі, який дуже виручає під час блекаутів та у період зимових морозів.

Проте, дедалі частіше від проектувальників, архітекторів та дизайнерів інтер’єру, та від самих власників житла лунають запитання: «Чи можна розміщувати рекуператор поруч із каміном?», «Чи не виникне ризик зворотної тяги?», «Чи є це рішення безпечним для житла?», «Як правильно спроектувати вентиляцію, якщо клієнт планує камін?».

У цій статті ми надамо відповіді на ваші запитання. Якщо коротко: рекуператор можна встановлювати в одній кімнаті з каміном, проте є декілька нюансів, на які слід звертати увагу.

Особливо важливими є тип каміна, спосіб подачі повітря для горіння, конструкція димоходу, герметичність будівлі та робота інших витяжних систем. Сучасні квартири та будинки стають більш енергоефективними й герметичними: якісні вікна, утеплення та мінімізація неконтрольованих тепловтрат суттєво зменшують природний приплив повітря яке потрібне не лише для комфортного проживання в оселі, але і для функціонування каміну.

Чому каміну потрібен окремий приплив повітря?

Все просто – для процесу горіння необхідний кисень. Якщо в каміні відсутній окремий канал для подачі повітря – для роботи він використовує повітря безпосередньо з приміщення, яке повинне постійно компенсуватися припливом ззовні.

Наші бабусі жили у домівках із печами, де вентиляція не була необхідністю, оскільки свіже повітря заходило природним шляхом через щілини у вікнах, дверях, даховій покрівлі та ін.

Зараз, із зростанням популярності герметичних будівельних технологій, свіже повітря не надходить у такий спосіб, тому вентиляція є необхідною.

Якщо повітря з приміщення видаляється швидше, ніж надходить, може виникнути від’ємний тиск. За певних умов це здатне впливати на роботу димоходу та створювати ризик зворотної тяги.

Американський Building Science Education від U.S. Department of Energy звертає увагу, що каміну необхідно забезпечити достатню кількість повітря для горіння. Для каміна з природною тягою Американський Департамент Енергетики, наприклад, рекомендує передбачати окремий канал, який подає зовнішнє повітря безпосередньо до топки.

Повітря для роботи каміна надходить із приміщення.

Чи відіграє роль тип каміну?

Однозначно. Найменший вплив вентиляції на роботу каміна виникає у випадку герметичної закритої топки, до якої повітря для горіння подається окремим каналом безпосередньо ззовні. Однак можливість її одночасної роботи з механічною вентиляцією необхідно перевіряти відповідно до документації виробника каміна та вимог до димоходу.

Якщо у вас відкритий камін без отвору для забору повітря – тут необхідно правильно та уважно влаштувати вентиляцію в приміщенні, розраховуючи не лише продуктивність системи вентиляції, а й роботу димоходу, приплив повітря, герметичність будівлі та одночасну роботу інших витяжних пристроїв.

Що говорять українські будівельні норми?

Чинний ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» прямо враховує наявність обладнання, в якому горіння відбувається з використанням повітря приміщення.

У примітках до вимог щодо повітрообміну зазначено, що наведені мінімальні витрати та кратність повітрообміну стосуються приміщень без обладнання, яке використовує повітря приміщення для горіння, зокрема каміна, котла або газової колонки.

Для приміщень із таким обладнанням достатність прийнятого повітрообміну потрібно додатково перевіряти згідно з ДСТУ Б EN 15242.

Тобто, для встановлення вентиляції у приміщенні з каміном не достатньо взяти лише мінімально-допустимі показники повітрообміну, не врахувавши роботу каміна.

Повітря надходить через окремий канал подачі повітря (№ 9).

Що стосується рекуператора?

Рекуператор забезпечує повноцінну вентиляцію приміщення, одночасно витягуючи відпрацьоване повітря та замінюючи його свіжим, при цьому зберігаючи до 98% тепла.

Як і будь-який пристрій для вентиляції, встановлюючи рекуператор неправильно – ви підвищуєте ризик виникнення зворотної тяги.

На якій відстані від каміна можна встановлювати рекуператор?

Універсальної норми, яка б встановлювала конкретну відстань у метрах між внутрішнім блоком рекуператора та каміном, немає.

Для цього потрібно враховувати:

• тип каміна;
• відкриту чи закриту топку;
• рекомендації виробника каміна;
• температуру його поверхонь;
• місце розташування димоходу;
• напрямки повітряних потоків;
• місце зовнішнього повітрозабору;
• інше вентиляційне обладнання в приміщенні.

Але українські норми встановлюють іншу важливу відстань.

Відповідно до п. 7.3.3 ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», місце забирання зовнішнього повітря не допускається розташовувати ближче ніж 8 м по горизонталі від верхівок димових труб, а також низки інших потенційних джерел забруднення.

Тому для архітектора/проєктанта важливим стає не лише розташування внутрішньої частини рекуператора, а й те, де саме його зовнішній повітрозабір буде розташований на фасаді відносно димоходу.

Якщо у вас в квартирі/будинку є відкритий камін – місце встановлення рекуператора потрібно вибирати так, щоб повітряний струмінь не порушував роботу топки, обладнання не перебувало в зоні підвищеної температури, а зовнішній повітрозабір був захищений від потрапляння димових газів.

До прикладу, ваш прилад працює на швидкості 3/3. Об’єм повітря, що надходить дорівнює об’єму відпрацьованого повітря. Для щоденного побутового користування – це ідеальний варіант. Але, як ми вже з’ясували, відкрита топка каміна забирає кисень з самого приміщення. Тобто, загальні витрати повітря починають перевищувати його приплив, що й створює небезпеку виникнення зворотної тяги.

Під час роботи каміна ми рекомендуємо збільшувати швидкість рекуператора на притік. У деяких випадках режим із переважанням припливу над витяжкою може зменшити розрідження у приміщенні. Проте універсального режиму, наприклад 3/1, який гарантовано запобігає зворотній тязі, не існує. Налаштування потрібно визначати з урахуванням фактичних витрат повітря, характеристик каміна і димоходу та роботи інших витяжних систем. Для відкритого каміна основним рішенням має бути окремий приплив повітря для горіння, а дисбаланс рекуператора можна розглядати лише як допоміжний захід.

*Зазначене застереження стосується лише відкритих камінів без окремого повітрозабору в топку. Для електричного каміна спеціальні вимоги щодо повітря для горіння відсутні. Для герметичної закритої топки з окремим зовнішнім повітрозабором взаємний вплив із вентиляцією значно менший, однак потрібно дотримуватися вимог виробника каміна, димоходу та вентиляційного обладнання.

Найкращий момент для планування вентиляції

Ідеальним рішенням є планування вентиляційної системи та каміна ще на етапі проектування будинку, адже це дозволяє заздалегідь передбачити окремий канал для зовнішнього забору повітря в топку, зробити грамотний розрахунок повітрообміну та зафіксувати оптимальну монтажну зону для обладнання. Проте наявність уже збудованого каміна – навіть відкритого типу – аж ніяк не повинна ставати причиною для відмови від якісного мікроклімату та збереження тепла в оселі.

У приміщеннях з уже встановленим каміном децентралізовану вентиляцію можна застосовувати після оцінювання типу топки, способу подачі повітря для горіння, характеристик димоходу та роботи інших витяжних систем. Переважання припливу над витяжкою може зменшувати розрідження, але не замінює окремого каналу повітря для горіння та перевірки тяги.

Рекуператори PRANA встановлюються на будь-якому етапі будівництва без пошкодження ремонту за допомогою технології алмазного буріння. Наші висококваліфіковані спеціалісти допоможуть вам обрати монтажну зону, пробурити отвір, підключити систему та допомогти з її налаштуванням. Також, за бажанням клієнта, компанія PRANA дає можливість пофарбувати зовнішню та внутрішню кришки у будь-який із 140 кольорів палітри RAL, щоб рекуператор виконував не лише функцію повітрообміну у приміщенні, але і став частиною інтер’єру вашого приміщення.

Питання-відповідь: камін та рекуператор – що варто знати

1. Чи можна встановлювати рекуператор в одній кімнаті з каміном?
Так, можна. Головне – врахувати тип каміна (закрита чи відкрита топка), спосіб подачі повітря для горіння, конструкцію димоходу, герметичність будівлі та режим роботи інших витяжних систем у приміщенні.

2. У чому різниця між каміном із закритою та відкритою топкою з точки зору вентиляції?
Камін із закритою топкою герметично закривається дверцятами, а повітря для горіння подається окремою трубою ззовні – кисень із кімнати не витрачається, тому ризику зворотної тяги немає. Відкритий камін бере повітря безпосередньо з приміщення, тому вентиляцію для нього потрібно проєктувати особливо уважно.

3. Що кажуть українські будівельні норми щодо вентиляції приміщень із каміном?
Згідно з ДБН В.2.2-15:2019, мінімальні норми повітрообміну застосовуються лише до приміщень без обладнання, що використовує повітря приміщення для горіння (камін, котел, газова колонка). Якщо таке обладнання є, достатність повітрообміну додатково перевіряють за ДСТУ Б EN 15242.

4. На якій відстані від каміна можна встановити рекуператор?
Конкретної нормативної відстані між внутрішнім блоком рекуператора та каміном не існує – вона залежить від типу топки, рекомендацій виробника, температури поверхонь, розташування димоходу та повітрозабору. Однак ДБН В.2.5-67:2013 (п. 7.3.3) вимагає розташовувати зовнішній повітрозабір не ближче ніж 8 м по горизонталі від верхівок димових труб.

5. Як налаштувати рекуператор під час роботи відкритого каміна, щоб уникнути зворотної тяги?
У деяких випадках режим із переважанням припливу над витяжкою може зменшити розрідження у приміщенні. Проте універсального режиму, наприклад 3/1, який гарантовано запобігає зворотній тязі, не існує. Налаштування потрібно визначати з урахуванням фактичних витрат повітря, характеристик каміна і димоходу та роботи інших витяжних систем. Для відкритого каміна основним рішенням має бути окремий приплив повітря для горіння, а дисбаланс рекуператора можна розглядати лише як допоміжний захід.