Енергоефективність будівель в Україні

Енергоефективність будівель в Україні: чи «на часі» це питання та як буде розвиватись ринок будівництва у 2026-2030 роках.

Станом на 2026 рік питання енергоефективності будівель в Україні перестало бути лише технічним або «екологічним» трендом – воно стало економічною необхідністю і конкурентною перевагою для девелоперів, забудовників, проектантів. Зростання вартості енергоресурсів, вимоги до енергонезалежності, відновлення країни та інтеграція до європейських стандартів формують нову реальність, у якій будівлі оцінюються не лише за локацією чи архітектурою, а й за тим, скільки енергії вони споживають і наскільки ефективно її використовують.

Для бізнесу це означає прямий вплив на операційні витрати та інвестиційну привабливість об’єктів, для держави – інструмент зменшення енергозалежності, а для користувачів – комфорт і якість середовища. Саме тому енергетична сертифікація будівель поступово стає базовим елементом ринку нерухомості, а не формальною вимогою.

В Україні енергетична сертифікація будівель регулюється Законом України «Про енергетичну ефективність будівель». Це не маркетинговий хід і не добровільна «зелена» відзнака, а офіційний інструмент оцінки того, скільки енергії споживає будівля, до якого класу енергоефективності вона належить і які заходи можуть покращити її показники.

Енергетичний сертифікат – це електронний документ встановленої форми, у якому зазначаються показники та клас енергетичної ефективності будівлі, а також рекомендації щодо його підвищення. Сертифікація фактично є видом енергетичного аудиту: під час перевірки аналізують використання енергії, характеристики огороджувальних конструкцій, інженерні системи та відповідність мінімальним вимогам.
Сертифікація є обов’язковою не для всіх будівель. Вона потрібна для: нових об’єктів, реконструкції та капітального ремонту будівель класу наслідків СС2 і СС3, для будівель, де проводять термомодернізацію з державною підтримкою, а також для державних і комунальних будівель з опалювальною площею понад 250 м², зокрема тих, які часто відвідують громадяни. Джерело можна отримати тут.

Для визначення класу енергоефективності будівлі використовується комплексний підхід, який враховує всі основні джерела споживання енергії та втрати тепла в будівлі. Насамперед, згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.07.2018 № 169 Про затвердження Методики визначення енергетичної ефективності будівель, рівень енергоефективності будівлі визначається відповідно даним, наведеним у таблиці нижче, залежно від показника ΔЕР, %, який є відсотковою різницею між загальним показником питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні EРuse, кВт × год/м-2, [кВт х год/м-3] та граничним значенням питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні, EРр, кВт х год/м-2, [кВт х год/м-3], й розраховується за формулою:

Δ_EP = [(EP_use − EP_p) / EP_p] × 100,

де:	EP_use	–	загальний показник питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні;
	EP_p	–	граничне значення питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні житлових та громадських будівель, що встановлюється згідно з мінімальними вимогами до енергетичної ефективності будівель з урахуванням вимог частини другої статті 6 Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».

Клас енергетичної ефективності будівлі

Клас енергетичної ефективності будівлі	Відсоткові показники, Δ_EP	Характеристика енергоефективності
A	Δ_EP < -50	Надзвичайно високий (найвищий рівень, будівлі з дуже низьким споживанням енергії).
B	-50 ≤ Δ_EP < -20	Дуже високий (значно перевищує сучасні будівельні норми).
C	-20 ≤ Δ_EP ≤ 0	Високий / Достатній (відповідає встановленим державним вимогам для нових будівель).
D	0 < Δ_EP ≤ 20	Задовільний (потребує незначного покращення).
E	20 < Δ_EP ≤ 35	Низький (будівля потребує термомодернізації).
F	35 < Δ_EP ≤ 50	Дуже низький (низький рівень комфорту та високі витрати на опалення).
G	50 < Δ_EP	Незадовільний (критично низька енергоефективність, терміново потребує утеплення).

Усі формули для точних розрахунків представлені у Наказі на офіційному сайті Верховної Ради України за посиланням.

Тобто, якщо говорити простою мовою: клас енергоефективності показує, скільки енергії споживає будівля для свого функціонування – опалення, охолодження, вентиляції, постачання гарячої води та освітлення. Чим менше це споживання, тим вищий клас і економніша будівля.

Рівень енергоефективності будівлі напряму впливає на те, скільки клієнт (власник квартири/будівлі) буде платити за комунальні послуги і наскільки комфортно проживатиме у цьому будинку.

Крім цього, для вирахування енергоефективності враховуються:

теплозахисні характеристики огороджувальних конструкцій (коефіцієнти теплопередачі стін, даху, вікон);
герметичність будівлі та рівень інфільтрації повітря;
ефективність інженерних систем (котли, теплові насоси, системи охолодження);
наявність і частка відновлюваних джерел енергії;
рівень викидів CO₂;
фактичні або розрахункові втрати енергії.

Джерело можна переглянути тут.

Вентиляція є повноцінною частиною розрахунку енергоспоживання будівлі, оскільки саме через повітрообмін відбувається значна частина тепловтрат. У стандартних будівлях без контрольованої вентиляції втрати тепла через повітря можуть становити до 30-50% загальних втрат.

У процесі сертифікації враховується:

тип вентиляції (природна / механічна);
обсяги повітрообміну (кратність, м³/год);
енергоспоживання вентиляторів;
наявність систем утилізації тепла.

Системи вентиляції з рекуперацією тепла мають суттєвий вплив на клас енергоефективності, оскільки дозволяють:

повертати тепло витяжного повітря (до 70-98% залежно від технології);
зменшувати навантаження на систему опалення;
знижувати загальне річне енергоспоживання будівлі;
покращувати показник EP, що напряму впливає на клас енергоефективності будівлі (A-G).

Фактично, у сучасних енергоефективних будівлях без рекуперації дуже складно досягти високих класів (A або B), особливо в кліматичних умовах України.

При цьому важливо, що вентиляція впливає не лише на енергетичні показники, а й на відповідність сучасним стандартам якості середовища:

контроль CO₂;
запобігання підвищеній вологості;
запобігання плісняві.

Тому, вентиляція з рекуперацією – це не просто додаткова опція, а один із ключових факторів, який одночасно впливає і на енергоефективність будівлі, і на якість життя в ній.

Видає енергетичний сертифікат не державний орган напряму, а сертифікований енергоаудитор будівель. Такий фахівець має пройти підтвердження кваліфікації через акредитовані кваліфікаційні центри та бути внесеним до відповідної бази. Сам сертифікат формується через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва, після чого отримує реєстраційний номер.

Перевірити чинні енергетичні сертифікати можна у відкритому реєстрі ЄДЕССБ. Доступ до них є безоплатним, тобто будь-хто може перевірити, чи має конкретна будівля офіційний енергетичний сертифікат.

У сертифікаті зазначаються адреса будівлі, клас енергоефективності, функціональне призначення, конструктивні характеристики, площа, характеристики інженерних систем, показники енергоспоживання, рівень викидів парникових газів, рекомендації щодо підвищення енергоефективності та дані енергоаудитора.

Термін дії енергетичного сертифіката становить 10 років. Із джерелом можна ознайомитись за посиланням.

Окремо варто відрізняти державну енергетичну сертифікацію від міжнародних «зелених» стандартів – LEED, BREEAM, DGNB чи WELL. Державна сертифікація в Україні перевіряє саме енергетичні характеристики будівлі, тоді як LEED, BREEAM або DGNB оцінюють ширший комплекс критеріїв: матеріали, воду, управління відходами, вплив на довкілля, комфорт, транспортну доступність, сталість і життєвий цикл будівлі.
Джерело за посиланням.

В Україні вже є будівлі, які проходили міжнародну «зелену» сертифікацію. За даними Colliers, за системою BREEAM сертифіковані Astarta Organic Business Center, Eurasia, Grand, Horizon Park, Prime у Києві та бізнес-парк «Оптіма Плаза» у Львові. Сертифікацію LEED отримували будівлі в межах проєктів UNIT.City, Lviv Innovation Park, а також БЦ Mag.nett і K/MOST.
Джерело за посиланням.

У 2025 році в Україні також з’явився перший національний стандарт зеленого будівництва для громадських будівель – СЕМ UA.1О156.41.032:2025. Він розроблений з урахуванням підходів BREEAM, LEED і DGNB, але адаптований до українських умов, зокрема враховує питання укриттів в умовах військових загроз.
Джерело за посиланням.

Важливо, що державна політика в Україні у сфері енергоефективності активно розвивається і посилюється. Зокрема, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1104-р від 08.10.2025 року, на 2026 рік затверджено план заходів із підвищення рівня енергоефективності будівель органів державної влади.

Цей документ передбачає:

обов’язкове внесення та оновлення даних про будівлі у національній базі енергетичних характеристик;
моніторинг енергоефективності на державному рівні;
впровадження систем енергоменеджменту в органах влади;
проведення обов’язкової сеПо-друге, зросте вимога до прозорості даних. Наявність енергетичного сертифіката, показників споживання енергії та зрозумілої економіки експлуатації стане стандартом комунікації з клієнтом, особливо у сегменті комерційної нерухомості.ртифікації будівель державного сектору;
навчання персоналу принципам ефективного використання енергії.

Фактично це означає, що Україна переходить від формальної сертифікації до системного управління енергоефективністю будівель.

Крім того, розвиток законодавства рухається у напрямку впровадження будівель з майже нульовим споживанням енергії (NZEB), що вже діють в Україні. Такі будівлі мають відповідати підвищеним вимогам до теплових характеристик, герметичності, інженерних систем та частки відновлюваної енергії.

Що це означає для девелоперів, проектантів, архітекторів у 2026-2030 роках?

У найближчі роки ринок нерухомості в Україні буде змінюватись досить швидко під впливом законодавства, вартості енергії та євроінтеграційних вимог. Для забудовників, девелоперів, проектантів це означає перехід від «будівництва квадратних метрів» до створення ефективного продукту з прогнозованими витратами на експлуатацію.

По-перше, енергоефективність стане базовою нормою, а не конкурентною перевагою. Будівлі з низьким класом енергоефективності поступово будуть втрачати привабливість для покупців, орендарів і інвесторів, оскільки високі витрати на опалення та обслуговування стають критичним фактором вибору.

По-друге, зросте вимога до прозорості даних. Наявність енергетичного сертифіката, показників споживання енергії та зрозумілої економіки експлуатації стане стандартом комунікації з клієнтом, особливо у сегменті комерційної нерухомості.

По-третє, поступово змінюється сама логіка проектування. Якщо раніше інженерні системи часто додавались на фінальному етапі, то тепер вони мають закладатися ще на рівні концепції. Це стосується і теплоізоляції, і систем опалення, і особливо вентиляції.

Окремо варто відзначити, що вентиляція переходить із категорії «технічної необхідності» у категорію «цінності об’єкта». Для житлової нерухомості це напряму впливає на комфорт і здоров’я, для офісної – на продуктивність і відповідність вимогам міжнародних компаній. У багатьох випадках саме наявність сучасної вентиляції з рекуперацією стає фактором, який дозволяє досягти високого класу енергоефективності та відповідати сучасним стандартам якості середовища.

У результаті ті забудовники, які вже зараз інтегрують енергоефективні та вентиляційні рішення на ранніх етапах, отримують не лише відповідність вимогам, а й сильнішу ринкову позицію, вищу ліквідність об’єктів і довгострокову конкурентну перевагу.

Підсумовуючи, енергетична сертифікація будівель в Україні формує базовий стандарт якості об’єктів і поступово стає обов’язковим елементом ринку. Водночас сучасний підхід до проектування вже виходить за межі лише енергоефективності: будівля має не тільки споживати менше ресурсів, а й створювати комфортне та здорове середовище для людини.

Саме тут ключову роль починає відігравати вентиляція. Адже навіть енергоефективна будівля може залишатися некомфортною, якщо в ній накопичується CO₂, підвищена вологість, з’являється пліснява або відсутній контроль якості повітря. Якість повітря безпосередньо впливає на самопочуття, концентрацію, продуктивність і загальний рівень комфорту користувачів простору.

Тому, при сучасному проектуванні, вентиляцію варто розглядати не як допоміжну інженерну систему, а як один із ключових елементів цінності будівлі. Інтеграція ефективних вентиляційних рішень ще на етапі концепції дозволяє одночасно досягти енергоефективності, відповідності стандартам і створити здорове середовище – саме той баланс, до якого сьогодні рухається ринок нерухомості в Україні та Європі.

Список використаних джерел:

Закон України «Про енергетичну ефективність будівель»;
Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.07.2018 № 169 Про затвердження Методики визначення енергетичної ефективності будівель;
Держенергоефективності: сертифікація енергетичної ефективності будівель;
Реєстр енергетичних сертифікатів у ЄДЕССБ;
Національна база даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель;
Асоціація енергоаудиторів України;
Огляд зелених сертифікацій в Україні: Baker McKenzie;
Огляд українських «зелених» будівель LEED/BREEAM/DGNB.