Повітрообмін в приміщеннях — це ключовий елемент для забезпечення здоров’я, комфорту та продуктивності. Від правильності його організації залежить мікроклімат, вміст кисню та рівень вологості. Одним з найважливіших критеріїв якості повітря є кратність повітрообміну. Цей показник допомагає проєктувальникам, інженерам та власникам приміщень розуміти та налагоджувати системи вентиляції для досягнення оптимального балансу між ефективністю, економічністю та екологічністю. В цій статті ми розглянемо основні методи розрахунку кратності повітрообміну, її значення для різних типів приміщень та рекомендації щодо оптимізації повітрообміну.

Що таке кратність повітрообміну?

Кратність повітрообміну — це показник, який вказує на те, скільки разів за годину повітря в приміщенні повністю оновлюється. Наприклад, якщо кратність повітрообміну дорівнює 2, це означає, що за годину повітря в приміщенні повністю оновлюється двічі.

Саме кратність повітрообміну показує, наскільки комфортним та безпечним буде перебування людей в тому чи іншому приміщенні.

Чинники, які впливають на кратність повітрообміну:

• Тип приміщення — житлові кімнати потребують меншої кратності, ніж, наприклад, виробничі майстерні.
• Кількість людей — чим більше людей перебуває в приміщенні, тим вища має бути кратність.
• Обладнання — деяке обладнання може виділяти шкідливі речовини, які необхідно видаляти максимально швидко.

Припустима кратність повітрообміну вдома та у виробничих приміщеннях регулюється державними будівельними нормами та правилами, які визначають різні вимоги для всіх зведених будівель.

Методи розрахунку кратності повітрообміну

Існують різні методи розрахунку кратності повітрообміну:

• на основі об’єму приміщень — тут враховується площа приміщення, та потужність роботи вентиляції;
• санітарний метод — враховує потребу людини у свіжому повітрі;
• на основі тепловиділення — враховує теплові виділення в приміщенні від обладнання, приладів, людей тощо.

Приклад розрахунку кратності повітрообміну

Розгляньмо найпростіший варіант: визначення потрібного обсягу механічного повітрообміну в стандартних умовах за відсутності одночасного перебування великої кількості людей, шкідливих домішок у повітрі. Цей спосіб розрахунку підходить для санвузла, кухні, спалень, підсобних приміщень вдома.

Спочатку визначимо об’єм приміщення в кубічних метрах за формулою:

Д х Ш х В = L,

де Д — це довжина кімнати, Ш — ширина, та В — висота відповідно.

Для прикладу візьмемо спальню довжиною 5 м, шириною 7 м, висотою 2,7 м. Підставляємо дані в формулу: 5 × 7 × 2,7 = 94,5 м³. Це число — об’єм приміщення.

Після цього, необхідно помножити обсяг приміщення на нормативне значення для конкретного виду приміщення. Дізнатися нормативне значення можна з таблиці нижче. Для спальні воно складає 0,6.

94,5 × 0,6 = 56,7 м³/год

Отже, необхідна продуктивність вентиляції у спальні складає 56,7 м³/год

Кратність повітрообміну: норма для будинку

За нормами ДБН В.2.5-67-2013, кратність повітрообміну в житлових приміщеннях повинна становити не менше 0,6 крат. Додаткові рекомендації:

• Норми повітрообміну також залежать від площі, висоти стелі та інших особливостей конкретного приміщення.
• Важливо також враховувати наявність додаткових джерел забруднення, таких як тютюновий дим, домашні рослини, тварини тощо.
• У холодний період року слідкувати за повітрообміном не менш важливо, ніж влітку.

Забезпечення оптимального повітрообміну у будинку є важливою частиною створення здорового та комфортного житлового середовища для всіх його мешканців.

Необхідна кратність повітрообміну в офісі та на виробництві

Правильно організований повітрообмін в офісних і виробничих приміщеннях є важливим чинником для забезпечення комфорту, здоров’я працівників та ефективності виробничого процесу. Оскільки робота промислових об’єктів часто пов’язана не лише з одночасним перебуванням у приміщенні великої кількості людей, а й з випарами шкідливих домішок.

Офісні приміщення

Мета повітрообміну: забезпечення комфортних умов для працівників, зниження концентрації CO2, видалення запахів та забезпечення достатньої кількості кисню.

Рекомендації: Загалом, для офісних приміщень рекомендована кратність повітрообміну становить 2-4 рази за годину або 30 м³/год на 1 працівника. Ця норма може змінюватися в залежності від кількості людей та специфіки приміщення.

Виробництво

Мета: видалення забруднювачів, пов’язаних з процесами виробництва (пил, дим, гази тощо), підтримка температури та вологості на оптимальному рівні.

Рекомендації: Залежно від виробничої специфіки, кратність повітрообміну може суттєво варіюватися.

Під час розрахунку необхідної кратності повітрообміну, завжди варто враховувати конкретні умови — присутність кондиціонування, кількість людей, тип обладнання, специфіку виробництва, а також географічне розташування об’єкта. Також ефективний повітрообмін залежить не лише від кратності, але й від правильної організації вентиляційної системи, яка забезпечує рівномірний розподіл повітря в приміщенні.

Методи регулювання повітрообміну

Правильне регулювання повітрообміну в приміщенні дозволяє забезпечити комфортне та здорове середовище для мешканців і працівників. Є два методи регулювання повітрообміну:

1. Вентиляція. Використання систем вентиляції для контролю обміну повітря.
2. Природне провітрювання. Відкриття вікон та дверей для обміну повітря.

На жаль, природне провітрювання часто не може забезпечити необхідного мікроклімату, тож саме встановлення вентиляції — оптимальне рішення як для приватних будинків та квартир, так і для офісів, промисловості тощо.

Вентиляційні системи з рекуперацією тепла від компанії PRANA забезпечують не лише ефективний повітрообмін, а й контроль мікроклімату та збереження тепла. Ми пропонуємо ефективні вентиляційні рішення для приватних будинків, офісів, промислових об’єктів. Щоб отримати консультацію, телефонуйте!

Наші контакти:

• 044 383-03-46
• 067 153-99-31
• 050 423-19-26
• 063 991-71-77